1 стратегія

 З'ясування та розуміння очікуваних результатів та критеріїв успіху

    Хоча може здаватися очевидним, що учні працюють краще, коли розуміють, що вони повинні вивчити, порівняно недавно вчителі почали ділитися навчальними цілями і очікуваними від них результатами з учнями.
    Навіть коли вчителі записують навчальні цілі на дошці, це не означає забезпечення того, щоб  учні зрозуміли, з чим вони повинні вийти з уроку.
   У цьому розділі описано, що означає по-справжньому уточнювати, ділитися та
допомагати учням зрозуміти цілі навчання/очікувані результати та критерії успіху, а також
наводиться декілька прийомів, які викладачі можуть використовувати в класі.

Чому уточнення навчальних цілей важливе
Початок розділу висвітлює низку досліджень, які демонструють важливість розуміння учнями того, що вони мають робити у класі.
Наприклад, в одному дослідженні один із способів, в якому учні краще зрозуміли, що очікувалось від них, було, коли їх вчителі надали їм дев'ять критеріїв оцінки, які вчителі могли б використати для оцінки їх роботи в кінці уроку/вивчення теми.
Впродовж навчання учні оцінювали себе за цими критеріями, пояснювали в письмовій формі, чому вони заслужили оцінку, яку вони дали собі самі, і отримували відгуки від однолітків за заданими критеріями. Продовжуючи весь цей час обговорювати та застосовувати критерії, які в кінцевому підсумку були б використані для їх оцінки, учні розвинули глибоке розуміння того, що від них очікувалося. Як результат, ці учні краще виконали контрольні тести, ніж ті, хто не розвивав це розуміння. Це дослідження також показало, що для учнів з нижчими рівнями навчальних досягнень, коли вони беруть участь у обговореннях про те, що являє собою якісну роботу, це ще більше впливало на їх досягнення. В цілому, дослідження, яке розглянуто в розділі, показує, що вчителі повинні переконатися, що учні розуміють мету за тими діями, які вони виконують у класі, і як вони розуміють якісну роботу.

Як краще повідомити навчальні цілі та критерії успіху учнів?
     Це не так просто, повідомити учням, чому ви хочете їх навчити. Іноді тепер вимагають, щоб вчителі писали свої цілі на дошці. У свою чергу ці вчителі вимагають, щоб учні записали цілі у своїх зошитах. Незабаром ці цілі ігноруються, забуваються і мають ніякого впливу на навчання.
    Корисними для такої мети можуть бути рубрики. Рубрики можуть допомогти вчителям донести до учнів, чому саме  вчителі хочуть їх навчити. Ще важливіше, як це було описано в вищезазначеному дослідженні, надаючи учням можливість подумати і обговорити з іншими учнями те, що означають рубрики на практиці та як їх застосовати до власної роботи - це такий шлях, який найкращим чином допоможе зрозуміти і обговорити навчанні цілі для учнів.

Як уточнити навчальні цілі, а не змішувати його навчальним контекстом/змістом
    Як учителі ми іноді плутаємо цілі навчання з навчальним змістом. Коли ми навчаємо учнів, ми не зацікавлені в тому, щоб вони відтворювали саме те, чому ми їх навчали,  ми зацікавлені в тому, щоб учні застосовували те, чому ми їх навчали.
   Цей приклад найкраще можна проілюструвати при вивченні математики. Як тільки ми навчимо учнів додавати 3 + 5, ми не хочемо, щоб вони показали нам, що вони можуть додати 3 + 5, а ми хочемо, щоб вони показали нам, що вони навчилися додавати і можуть застосувати це до нової пари чисел.
      Це може бути менш очевидним на прикладі уроку, в якому вчитель навчає своїх учнів розуміти вплив виробництва бананів на самих виробників бананів. Якщо учні вивчають цю тему і наприкінці уроку вчитель оцінює, чи дізналися учні про вплив виробництва бананів на виробників бананів, вони, швидше за все, отримають високі оцінки. Проте цей вчитель переплутав навчальну ціль з навчальним контекстом/змістом. Краще і справжнє навчання відбуватиметься тоді, коли вчитель зробить зрозумілим для учнів вплив виробництва на виробників у країнах, що розвиваються, і виробництво бананів було б особливим прикладом для досягнення цієї мети. Щоб дізнатись, чи учні досягли цієї мети, тобто, чи могли б вони продемонстрували свої знання і вміння, вчитель повинен був дати їм і оцінити завдання з іншим прикладом теми, наприклад, для виробництва цукру. Нижче наведено кілька прикладів невірних та уточнених навчальних цілей (сформульованих  як очікувані результати навчання):

Невірно сформульовані цілі	Уточнені цілі	Зміст навчання
Вміти написати інструкцію, як замінити шину велосипеда	Вміти писати чіткі інструкції	Заміна велосипедної шини
Вміти наводити аргументи за і проти суїциду	Вміти наводити аргументи за і проти емоційно вразливої пропозиції	Участь в суїциді
Створити опитування щодо вмінь знімати відео та проаналізувати результати такого опитування	Створювати анкети та аналізувати анкетні дані	Вміння знімати відео
Розробити експеримент, щоб дізнатись, які умови впливають на розчинення солі	Розробляти достовірні тести/дослідження для вирішення наукових проблем	Умови розчинення солі

Вчителі також часто плутають навчальні цілі з навчальними заходами/діями. Якщо ви запитаєте вчителів, що вони збираються робити, вони скажуть: "Я хочу, щоб учні ...", і вони вказують активність/дії, які будуть робити учні. Потім запитайте їх: "Чому учні навчаються в результаті цієї діяльності?". Часто досить легко придумати цікаві завдання для дітей, але це є діяльнісне навчання і часто незрозуміло, чому саме вони повинні навчатись.

Деякі проблеми у побудові навчальних результатів (цілей) та критеріїв успіху (рубрики)

1. Рубрики  оцінювання  - для окремих завдань чи використання загальної?

Рубрики є одним із способів, яким вчителі можуть поділитися критеріями успіху з учнями. Вчителі можуть розробити рубрику для одного конкретного завдання або вони можуть використовувати загальну рубрику для оцінювання всієї теми, яка буде застосовуватися до ряду різних завдань. Для сприяння просування учнів в темі - як це було в прикладах з використанням "3 + 5" і виробництва бананів - найкраще використовувати загальні рубрики для формувального оцінювання. В ході навчання за темою можна згодом скористатися додатковими рубриками для конкретного завдання і  рубрикою для підсумкової оцінки, щоб більш докладно окреслити, що учні повинні вміти робити.

2. Критерії успіху - Продуктові орієнтовані та Процесс-орієнтовані критерії?
Так само, як корисно бути в курсі, що ви на правильному шляху під час подорожі автомобілем ("Ви проїдете автозаправну станцію зліва"), ці методи, орієнтовані на процес, також корисні і для учнів. Для формувального оцінювання, надайте учням критерії успіху процесу, щоб допомогти їм досягти критеріїв успіху продукту, які ви очікуєте для підсумкового оцінювання.

Див. приклад (від Ширлі Кларк, Формувальне оцінювання у середній школі, 2005 р.):

               Навчальна мета: написати ефективну характеристику
               Критерій успіху продукту: читачі почуватимуться так, ніби знають людину
               Критерії успіху процесу: характеристика містить щонайменше два з наступних:
                                    • хобі та інтереси персонажа
                                    • ставлення персонажа до себе та оточуючих
                                    • приклади екстравертної або інтровертної особистості персонажа
                                    • приклади симпатій і антипатій персонажа

3. Навчання формулювання цілей та критеріїв успіху - "офіційна" чи "учнівська" мови?

Багато авторів виступають за написання вимог державних стандартів  і програм  та подання їх учням зручною для учнів мовою, і, безумовно, це  корисний підхід. Однак пам'ятаймо, що для учнів важливо розуміти словник та "офіційну" мову, які визначають кожну дисципліну як частину вивчення цих дисциплін.

Практичні поради
Конкретний спосіб допомогти учням зрозуміти навчальні цілі та критерії успіху - це подивитися на приклади роботи інших учнів та обговорити сильні та слабкі сторони цих робіт. Нижче наведено деякі заходи для залучення учнів до цієї роботи.

• Створіть разом з учнями рубрики за допомогою прикладів учнівських робіт. Один вчитель, перед тим, як учні написали свої лабораторні звіти, надав учням п'ять прикладів лабораторних звітів з попереднього року. У групах учням довелося вирішувати, які звіти були кращими за інших, і повідомити причини для всього класу. Вчитель використовував ці причини для того, щоб учні спільно створювали рубрику з підрахунками балів для лабораторних звітів. Зауважте, що це був не демократичний процес. Вчитель використовував власні знання і досвід для формування обговорення. Учні, маючи приклади помилок у звітах лабораторних робіт інших учнів, рідше повторюють ці помилки у своїх власних звітах.

• Нехай учні порівнюють свою роботу зі зразковою роботою інших учнів. Одна вчителька середньої школи зібрала підсумкові есе учнів про систему стримувань і противаг в уряді. Вона перевірила всі роботи, але нічого не написала на їх аркушах і не поставила оцінки. На наступний день вона повернула учням їх аркуші разом із копіями трьох есе, які вчитель вважає найкращими. Клас обговорив, чому на їхню думку, ці роботи вважаються гарними, і які елементи есе зробили їх відмінними документами. Потім учням було запропоновано переписати власні статті. Зверніть увагу на значну інтелектуальну роботу, яку учні мали зробити, щоб порівнювати власне письмо із зразковими нарисами - напевно, більшу, ніж якщо б відгук був наданий кимось іншим. Можливість спілкування з ідеєю якісної роботи добре працює не тільки для старших учнів. У підготовчій групі дитячого садка, діти, котрі мали писати свої імена щоранку на великому аркуші паперу, як частину "щоденного входу", можна запитати у п'ятницю, який з п'яти "входів" є найкращим і чому.